Привітна й ласкава, у білім халаті.

І хворому легше стає коли появляєшся ти,

У палаті, над ними нахиляєш обличчя своє,

Привітно говориш, як справи питаєш.

Торкнувшись чола, хвороби відгониш.

Надію у душу вселяєш.

Ти лікар ти клятву дала Гіппократа,

Виконуєш чесно обіцянку ту,

Хоч сил і здоров’я ти тратиш багато,

Але ти завжди на посту.

Чи вдень, чи вночі на виклик спішиш.

Чи сонце пекуче, чи люта зима.

Ночами і днями буває не спиш.

Рятуєш людину, відмови нема.

Болючі уколи, не дуже болючі,

Коли із душею їх колиш ти,

Таблетки гіркі, не дуже гіркі,

Коли ти привітно говориш.

Хай Бог тебе всюди і скрізь береже,

 У щасті ще довго прожити,

І хай посилає здоров’я тобі

Тобі щоб самій не хворіти.