Синочок, синочок  тебе я ростила,

З тобою не спала, бувало в ночі.

Тебе колихала, і пісню співала,

І щастя бажала тобі у житті.

Уже перші кроки, вже перші уроки.

Мій син підростає на радість мені,

Їде заробляти, а мати чекати,

І знову не спати в ночі як тоді.

Вже музика грає, дівчата співають.

Усі веселяться, і гірко луна.

Чому ж мати плаче, і сльози ховає.

Чому вона плаче,не знає сама.

Невістка красуня, сина обіймає

Цілує прилюдно, в очі заглядає,

А матінка плаче, і сльозі ховає.

Чому вона плаче не знає сама.

Не треба матусю, не треба журитись.

Бо так споконвіку життя наше йде.

Внучат колихайте, і пісню співайте

І хай ваша пісня. Ще довго живе.